Медична грамотність підлітків і якість життя, пов’язана зі здоров’ям: опосередковувальна роль самоефективності

Коротко:

• Вища медична грамотність була пов’язана з вищою якістю життя, пов’язаною зі здоров’ям, у 13-річних підлітків.
• Найбільший загальний ефект виявлено для сфери шкільного середовища.
• Загальна самоефективність може частково опосередковувати зв’язок між медичною грамотністю та якістю життя.

Мета: підвищення якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (HRQoL), серед підлітків є важливою ціллю громадського здоров’я. HRQoL пов’язана з такими змінюваними чинниками, як медична грамотність і самоефективність. Теорія та дослідження свідчать, що люди з вищим рівнем медичної грамотності краще дають собі раду з пов’язаними зі здоров’ям ситуаціями, що може посилювати самоефективність і покращувати HRQoL. Однак опосередковувальна роль самоефективності у зв’язку між медичною грамотністю та HRQoL майже не вивчалася. Загальна мета цього дослідження — вивчити зв’язок між самооціненою медичною грамотністю та HRQoL, а також потенційну опосередковувальну роль самоефективності у 13-річних хлопців і дівчат.

Дизайн дослідження: застосовано поперечний дизайн на базі шкіл.

Методи: дані самооцінювання зібрано у 1425 13-річних учнів (рівень відповідей — 71%) із 48 шкіл у 19 муніципалітетах Норвегії. HRQoL, медичну грамотність і самоефективність оцінювали за допомогою KIDSCREEN-27, HLSAC і GSE-5 відповідно. Аналіз опосередкування проведено в межах причинно-наслідкової моделі для оцінювання потенційного загального, прямого й непрямого ефектів на HRQoL, пов’язаних із гіпотетичним підвищенням показника медичної грамотності на 10 процентних пунктів, де загальна самоефективність була запропонованим медіатором.

Результати: загалом вища медична грамотність була пов’язана зі значущим підвищенням HRQoL за всіма підшкалами.

Найбільші загальні ефекти спостерігалися у сфері шкільного середовища. Гіпотетичне підвищення медичної грамотності на 10 процентних пунктів було пов’язане зі збільшенням показника T на 2,47 бала (95% ДІ 2,08–2,85) у дівчат і на 1,86 бала (95% ДІ 1,40–2,35) у хлопців. Частка ефекту, потенційно опосередкованого самоефективністю, у різних підшкалах HRQoL становила від 30% до 76%.

Висновки: дослідження доповнює наукові дані, припускаючи, що загальна самоефективність може бути потенційним медіатором зв’язку між медичною грамотністю та HRQoL. Майбутні втручання, спрямовані на медичну грамотність, слід оцінювати за допомогою лонгітюдних дизайнів, які дають змогу встановити часову послідовність: від медичної грамотності до загальної самоефективності, а потім до HRQoL.

Вступ

Підлітковий вік є важливим перехідним періодом, що супроводжується швидким фізичним, емоційним, когнітивним і соціальним розвитком. [1] Цей етап створює важливі можливості для профілактичних заходів і заходів зі зміцнення здоров’я, спрямованих на підтримку здорового розвитку та добробуту в дорослому віці. Якість життя, пов’язана зі здоров’ям (HRQoL), стала важливим детермінантом здоров’я, що підкреслено в Цілі сталого розвитку ООН 3. [2] HRQoL відображає вплив здоров’я на загальний добробут і охоплює фізичне, психологічне та соціальне функціонування. [3] Отже, підвищення HRQoL є головною загальною метою громадського здоров’я.

Щоб підвищити HRQoL, важливо визначити змінювані чинники, здатні покращити індивідуальний добробут і розвиток. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, медична грамотність є важливим і потенційно змінюваним ресурсом у цьому напрямі. [4] У Норвегії медичну грамотність визначають відповідно до підходу Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) як знання, мотивацію та навички людини, необхідні для доступу до медичної інформації, її розуміння, оцінювання й застосування. [5] Відповідно, Пааккарі та співавтори операціоналізували медичну грамотність через п’ять вимірів, інтегрованих у результати шкільного навчання: теоретичні знання, практичні знання, критичне мислення, самоусвідомлення та громадянськість. [6]

Високий рівень медичної грамотності в підлітковому віці пов’язаний із корисними для здоров’я поведінковими практиками, такими як більша фізична активність, здорове харчування та належний сон. [7,8] Порівняльне дослідження медичної грамотності підлітків у Європі показало, що її рівні в країнах-учасницях різняться на 13,5 процентного пункту. [9] Дослідження медичної грамотності та зміцнення здоров’я серед підлітків шкільного віку свідчать про позитивний зв’язок між медичною грамотністю та HRQoL. [7] Підвищення медичної грамотності може сприяти більшій автономії та відчуттю особистого контролю як складовим розвитку людини на шляху до кращої якості життя. [10]

Поряд із медичною грамотністю важливу роль у змістовному застосуванні знань відіграє самоефективність. [11,12] Поняття самоефективності походить із соціально-когнітивної теорії та означає переконаність людей у власній здатності давати раду життєвим викликам і долати їх. [13] Загальна самоефективність — це більш стабільна й оптимістична віра у власну здатність справлятися з повсякденними вимогами та адаптуватися до стресових подій. [14] Попередні дослідження, переважно серед дорослих пацієнтів, продемонстрували позитивний зв’язок між медичною грамотністю та самоефективністю, припускаючи, що люди, які краще розуміють стан свого здоров’я, почуваються спроможнішими ним керувати. [15] Досвід опанування ситуацій вважають ключовим джерелом загальної самоефективності, [16] що підтримує теоретичне припущення: люди, які розуміють свій стан здоров’я, упевненіше ним керують, що потенційно покращує HRQoL. [11]

Як і медична грамотність, самоефективність пов’язана зі сприятливою для здоров’я поведінкою та результатами, зокрема здоровішим харчуванням, відмовою від куріння, фізичною активністю, а також покращенням здоров’я та якості життя. [17,18] Самоефективність визначено медіатором зв’язків між болем, стресом і сном та HRQoL у підлітків. [[18], [19], [20]] Подібну опосередковувальну роль спостерігали у зв’язку між медичною грамотністю та якістю життя дорослих із хронічними захворюваннями. [21] У сукупності ці результати дають підстави припускати, що самоефективність також опосередковує зв’язок між медичною грамотністю та якістю життя підлітків.

Чи діють ці зв’язки однаково для хлопців і дівчат, залишається нез’ясованим. Попередні дослідження зафіксували статеві відмінності в самооціненому здоров’ї: хлопці зазвичай повідомляють про кращі HRQoL і самоефективність, ніж дівчата. [1,22] Хоча хлопці й дівчата загалом повідомляють про впевненість у своїй здатності розв’язувати проблеми, хлопці схильні оцінювати цю впевненість вище. [1] Натомість недавнє європейське порівняльне дослідження не виявило значущих статевих відмінностей у медичній грамотності підлітків. [9] Ці неоднозначні результати підкреслюють важливість окремого вивчення зв’язків між медичною грамотністю, самоефективністю та HRQoL у хлопців і дівчат.

Кілька досліджень повідомили про позитивні зв’язки між медичною грамотністю, самоефективністю та HRQoL і визначили самоефективність медіатором пов’язаних зі здоров’ям результатів. [7,15,[18], [19], [20], [21]] Однак потенційна опосередковувальна роль самоефективності у зв’язку між медичною грамотністю та HRQoL підлітків залишається майже невивченою. Теоретично вища медична грамотність може допомагати людям краще розуміти пов’язані зі здоров’ям ситуації та керувати ними, посилюючи самоефективність і позитивно впливаючи на HRQoL. [[10], [11], [12], [13]]

На підставі теорії та попередніх досліджень ми висунули гіпотезу, що вища медична грамотність буде пов’язана з вищою HRQoL, а цей зв’язок частково опосередковуватиметься самоефективністю. Відповідно, метою дослідження було вивчити зв’язок між самооціненою медичною грамотністю та HRQoL у 13-річних підлітків, а також дослідити самоефективність як потенційний медіатор. З огляду на відомі статеві відмінності в самооціненому здоров’ї також вивчали потенційні відмінності між хлопцями та дівчатами.

Методи

Дизайн дослідження та вибірка

Це поперечне дослідження ґрунтується на вихідних даних учнів, які брали участь в інтервенційному дослідженні GuideMe. [23] Дані зібрали у 48 середніх школах 19 муніципалітетів Південно-Східної та Центральної Норвегії, що представляли міські й сільські райони; чисельність населення в них становила приблизно від 1000 до 700 000 жителів. 13-річних учнів залучали у дві хвилі — 2022/23 (хвиля 1) і 2023/24 (хвиля 2) — та спостерігали протягом одного навчального року.

Щоб підвищити репрезентативність усередині шкіл, до участі запрошували цілі класи восьмого року навчання. Кожна школа залучала від одного до чотирьох паралельних класів залежно від розміру школи та доступних ресурсів. Критеріями включення були навчання в класі, що брав участь у дослідженні, та згода батьків. Критерії виключення охоплювали інтелектуальну недостатність або мовні труднощі, які перешкоджали заповненню анкет, а також тривалу відсутність у школі.

Через вік учасників отримували письмову згоду батьків, тоді як згода учнів підтверджувалася участю в анкетуванні. Учні та батьки отримували стандартизовану інформацію, у якій наголошувалося на добровільності участі та праві відмовитися від неї в будь-який момент.

На початку семестру учні заповнювали електронну анкету в класі. Загалом на анкету відповіли 1425 учнів (71% запрошених), із них 50,3% дівчат і 49,7% хлопців. Більшість учасників зазначили, що вдома розмовляють норвезькою мовою (85%), живуть з обома батьками (70%) і вважають фінансове становище своєї родини подібним до становища інших сімей (67%).

Вимірювані показники

Якість життя, пов’язана зі здоров’ям

HRQoL вимірювали за допомогою норвезької версії інструменту самооцінювання KIDSCREEN-27. [24] Інструмент розроблено для дітей і підлітків віком 8–18 років; його широко використовують у дослідженнях громадського здоров’я. [25] KIDSCREEN-27 містить п’ять підшкал: фізичне благополуччя (5 пунктів), психологічне благополуччя (7 пунктів), автономія та стосунки з батьками (7 пунктів), підтримка однолітків і соціальна підтримка (4 пункти), шкільне середовище (4 пункти). Пункти оцінюють за 5-бальною шкалою Лайкерта. Показники підшкал перетворювали на T-показники (середнє значення = 50, SD = 10) за допомогою синтаксису KIDSCREEN. [a, b, [26]] Інструмент продемонстрував добрі психометричні властивості в різних країнах. [25] У цьому дослідженні альфа Кронбаха для підшкал становила від 0,81 до 0,88, що свідчить про задовільну надійність.

Медична грамотність

Медичну грамотність оцінювали за допомогою норвезької версії Health Literacy Among School-Aged Children (HLSAC). [6] Цей інструмент широко використовують для оцінювання медичної грамотності європейських підлітків у школах. [27] HLSAC — це шкала самооцінювання з 10 пунктів, розроблена для європейських підлітків. Медичну грамотність операціоналізовано через п’ять вимірів: теоретичні знання, практичні знання, критичне мислення, самоусвідомлення та громадянськість; на кожен вимір припадає по два пункти. Пункти оцінюють за 4-бальною шкалою Лайкерта, а загальна сума балів становить від 10 до 40. Інструмент продемонстрував високу внутрішню узгодженість у різних країнах. [28] У цьому дослідженні альфа Кронбаха становила 0,90, що свідчить про відмінну надійність.

Самоефективність

Самоефективність вимірювали за допомогою норвезької версії шкали загальної самоефективності з 5 пунктів (GSE-5). [29] Скорочену форму розробили для масштабних популяційних досліджень; вона має однофакторну структуру. Пункти оцінюють за 4-бальною шкалою Лайкерта, а сума балів становить від 5 до 20. Норвезька версія продемонструвала добрі психометричні властивості серед підлітків. [16] У цьому дослідженні альфа Кронбаха становила 0,81, що свідчить про високу внутрішню узгодженість.

Статистичний аналіз

HRQoL, медичну грамотність і самоефективність досліджували за допомогою описового аналізу з розподілом за статтю, а статеві відмінності перевіряли за допомогою t-тестів.

Медична грамотність і самоефективність концептуально пов’язані. Щоб оцінити потенційне перекриття між інструментами HLSAC і GSE-5, зв’язки на рівні окремих пунктів вивчали за допомогою коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена. [30] Аналіз опосередкування провели в межах причинно-наслідкової моделі [31] для вивчення гіпотетичного теоретичного шляху опосередкування між медичною грамотністю, самоефективністю та HRQoL. (Рис. 2) Інтерпретація оцінених прямих і непрямих ефектів ґрунтується на кількох припущеннях, зокрема на відсутності невиміряного змішування у зв’язках «експозиція — результат», «експозиція — медіатор» і «медіатор — результат», а також на правильній часовій послідовності змінних. Через поперечний дизайн ці припущення неможливо повністю перевірити, тому результати слід інтерпретувати обережно. Аналізи чутливості провели, щоб оцінити, наскільки невиміряне змішування мало б впливати на зв’язок між медіатором і результатом, аби оцінені прямі та опосередковані ефекти зменшилися або змінили напрям.

Оцінювали потенційні прямі й непрямі ефекти медичної грамотності на показники підшкал KIDSCREEN: фізичне благополуччя, психологічне благополуччя, автономія та стосунки з батьками, підтримка однолітків і соціальна підтримка, шкільне середовище (таблиця 2). Непрямі ефекти відображають потенційні ефекти, що діють через самоефективність, тоді як прямі ефекти відображають потенційні ефекти, не опосередковані самоефективністю. Для полегшення інтерпретації сумарні показники медичної грамотності та самоефективності лінійно перетворювали на шкалу від 0 до 100.

Окремі аналізи проводили для різних підшкал KIDSCREEN. Потенційні прямі й непрямі ефекти оцінювали для гіпотетичного підвищення перетвореного показника медичної грамотності на 10 процентних пунктів. Різницю приблизно в 10 балів на шкалі від 0 до 100 зазвичай вважають помітною. [30] Щоб забезпечити релевантність, потенційні ефекти оцінювали в межах основного діапазону розподілів, уникаючи крайніх значень. Ці інтервали відповідали 50–75-му процентилям, тобто значенням від 60 до 70 на перетвореній шкалі. Результати KIDSCREEN виражали як T-показники. Усі аналізи опосередкування стратифікували за статтю та проводили на повних випадках.

Аналіз опосередкування виконували за допомогою пакета mediation для R. [31] Пакет не дає змоги враховувати кластеризовану структуру даних. Ефекти кластеризації зазвичай вважають незначними, коли коефіцієнти внутрішньокласової кореляції (ICC) нижчі за 0,05. [32] У цьому дослідженні ICC для змінних результату становили від 0,003 до 0,03, що свідчить про мінімальну кластеризацію на рівні школи.

Рівень статистичної значущості встановили на p < 0,05. Описову статистику аналізували за допомогою IBM SPSS Statistics версії 27.

Результати

Показники медичної грамотності, самоефективності та HRQoL

Хлопці мали значуще вищі показники медичної грамотності, самоефективності та HRQoL, ніж дівчата (таблиця 1). У різних підшкалах HRQoL середні T-показники хлопців становили від 48,98 до 52,33, тоді як середні T-показники дівчат — від 43,99 до 49,77 (таблиця 1). Коефіцієнти рангової кореляції Спірмена становили від 0,14 до 0,35, що вказує на слабкі позитивні кореляції та мінімальне концептуальне перекриття між інструментами HLSAC і GSE-5. [30]

Аналіз опосередкування

Гіпотетичне підвищення показника медичної грамотності на 10 процентних пунктів у запропонованій теоретичній моделі (рис. 2) призвело до значущого підвищення показників за всіма підшкалами HRQoL (таблиця 2). Найбільший оцінений загальний ефект спостерігали для шкільного середовища: оцінене збільшення T-показника становило 2,47 у дівчат і 1,86 у хлопців. Це відповідає приблизно 1/4 стандартного відхилення у дівчат і приблизно 1/5 — у хлопців.

За всіма підшкалами HRQoL оцінки загального ефекту були дещо вищими у дівчат, ніж у хлопців. Оцінена частка ефекту, опосередкованого самоефективністю, була значущою для всіх підшкал і становила від 30% для фізичного благополуччя у дівчат до 76% для підтримки однолітків і соціальної підтримки у хлопців (таблиця 2). Водночас для підшкали з найвищою часткою опосередкованого ефекту довірчий інтервал був широким [тобто для підтримки однолітків і соціальної підтримки у хлопців: (0,38–2,24)].

Аналіз чутливості

Аналізи чутливості показали, що оцінки прямого ефекту (ADE) були відносно стійкими до потенційного невиміряного змішування за всіма підшкалами в обох статей. Винятком була підшкала підтримки однолітків і соціальної підтримки у хлопців (ρ ≥ −0,07), що вказує на більшу чутливість до невиміряного змішування; це також відображалося в широких довірчих інтервалах для частки опосередкованого ефекту. В інших випадках оцінені опосередковані ефекти були відносно стійкими за підшкалами в обох статей (таблиця 3).

Обговорення

Основні результати

У цьому дослідженні виявлено значущий зв’язок між медичною грамотністю та всіма підшкалами HRQoL. Гіпотетичне підвищення медичної грамотності було пов’язане з вищими показниками HRQoL за всіма підшкалами. Оцінена частка ефекту, опосередкованого самоефективністю, була значною для всіх підшкал. Найбільші оцінені загальні ефекти в обох статей спостерігалися для шкільного середовища. Загалом оцінені прирости HRQoL за всіма підшкалами були дещо більшими у дівчат, ніж у хлопців.

Відповідно до попередніх досліджень, [1] які свідчать, що хлопці зазвичай оцінюють своє загальне здоров’я та добробут вище, ніж дівчата, хлопці в цьому дослідженні мали значуще вищі показники за всіма підшкалами HRQoL. Водночас порівняно з нормативними даними [24] дівчата в цьому дослідженні повідомляли про значно нижчі показники фізичного та психологічного благополуччя. Вузький віковий діапазон учасників міг забезпечити більшу однорідність вибірки та пояснити частину відхилення. Відомо, що HRQoL знижується в підлітковому віці, а нормативні дані охоплювали дітей від 8 до 18 років, тоді як у цьому дослідженні переважно брали участь 13-річні. Недавнє норвезьке дослідження 13–14-річних також виявило в дівчат нижчі, ніж нормативні, рівні фізичного та психологічного благополуччя. [33] Іншим можливим поясненням низьких показників у дівчат є час збору даних. Тоді як інші дослідження збирали дані до пандемії, у цьому дослідженні інформацію отримували невдовзі після неї. Негативний вплив карантину на здоров’я, особливо дівчат, добре задокументований. [34] Вплив пандемії COVID-19 на здоров’я та добробут може тривати довго. [35] Досліджень після пандемії небагато, тому потрібні подальші дослідження можливих довгострокових наслідків.

З огляду на різницю в 13,5 процентного пункту між рівнями медичної грамотності підлітків у європейських країнах [9] гіпотетичне підвищення на 10 процентних пунктів, запропоноване в цьому дослідженні, видається реалістичним. Виявлені зв’язки свідчать, що вища медична грамотність пов’язана зі сприятливішими результатами для здоров’я, і узгоджуються з результатами недавнього систематичного огляду. [7] У цьому огляді досліджували медичну грамотність і зміцнення здоров’я підлітків та виявили подібні зв’язки між медичною грамотністю й HRQoL у поперечних дослідженнях.

Спостережуваний характер опосередкування узгоджується із соціально-когнітивною теорією Бандури, яка описує самоефективність як ключовий чинник перетворення знань і навичок на поведінку та здатність долати труднощі. [36] З цього погляду медична грамотність може забезпечувати підлітків знаннями й компетентностями, потрібними для розуміння ситуацій, пов’язаних зі здоров’ям, і керування ними, тоді як самоефективність може впливати на те, чи будуть ці компетентності реалізовані в діях. Тому підлітки, які вірять у свою здатність успішно застосовувати знання, можуть бути краще підготовлені до здоров’язбережувальної поведінки та подолання пов’язаних зі здоров’ям труднощів, що, своєю чергою, може сприяти кращій HRQoL. Крім того, самоефективність є не лише індивідуальною характеристикою, а й формується під впливом середовища, зокрема досвіду опанування ситуацій, соціальної підтримки та позитивних рольових моделей. [37] Цей теоретичний підхід може допомогти пояснити, чому підлітки з вищою медичною грамотністю також повідомляють про кращу HRQoL.

Найбільший оцінений загальний ефект підвищення медичної грамотності в обох статей спостерігали за підшкалою шкільного середовища. Збільшення відповідало приблизно 1/4 стандартного відхилення у дівчат і 1/5 у хлопців, що заслуговує на увагу. З погляду громадського здоров’я спостережувані помірні зв’язки на індивідуальному рівні можуть мати важливі наслідки на рівні популяції. Як передбачає популяційна стратегія Роуза, [37] втручання, спрямовані на детермінанти здоров’я та добробуту, можуть забезпечувати значні переваги для популяції, якщо застосовуються до всього населення. [36] Одним із можливих пояснень сильнішого зв’язку з підшкалою шкільного середовища є концептуальне перекриття між медичною грамотністю та компетентностями, важливими для навчання. Учні з вищою медичною грамотністю можуть краще розуміти, оцінювати й використовувати інформацію, що може полегшувати залучення до шкільної роботи та сприяти позитивнішому сприйняттю шкільного середовища. [6] Однак довірчі інтервали для цих оцінок були відносно широкими, що вказує на невизначеність щодо розміру спостережуваних зв’язків. Тому очевидно сильніший зв’язок із підшкалою шкільного середовища слід інтерпретувати обережно й досліджувати надалі.

Одне з пояснень тенденції до більших оцінених покращень HRQoL у дівчат полягає в тому, що 13-річні дівчата зазвичай мають вищі рівні емоційної обізнаності та психологічного дистресу і можуть бути сприйнятливішими до інформації, пов’язаної зі здоров’ям, [38,39] ніж хлопці того самого віку. Однак довірчі інтервали для загальних і опосередкованих ефектів у хлопців і дівчат перекривалися, що свідчить: тенденцію до більших оцінок у дівчат слід інтерпретувати обережно. Водночас спостережуваний характер результатів породжує цікаві гіпотези для майбутніх досліджень.

Попередні дослідження продемонстрували, що вищий рівень самоефективності позитивно впливає на успішність у навчанні, підвищує ймовірність залишатися в школі та сприяє кращій HRQoL. [20,40,41] Значна частка ефекту, опосередкованого самоефективністю, виявлена в цьому аналізі, узгоджується з теоретичними моделями, за якими покращення медичної грамотності може сприяти позитивним результатам для здоров’я, і підкреслює роль самоефективності в ефективному застосуванні знань. [9,10]

Сильні сторони та обмеження

Важливою перевагою цього дослідження є відносно велика популяційна вибірка з 1425 учасників, що підвищує надійність і узагальнюваність результатів. Попри ці переваги, слід зважати на певні обмеження. Поперечний дизайн обмежує можливість оцінити причинно-наслідкові припущення, що лежать в основі аналізу опосередкування, особливо припущення щодо часової послідовності. Тому наші результати слід вважати розвідувальними. Зв’язки між досліджуваними явищами є складними, і хоча запропонована модель ґрунтується на теорії та попередніх дослідженнях, вона є спрощеною версією реальності. Крім того, учасників залучали з 48 шкіл. Кластеризація на рівні школи спричинила ієрархічну структуру даних, яку не враховували в аналізах опосередкування. Хоча це могло вплинути на точність оцінок, ефекти кластеризації часто вважають незначними, коли коефіцієнти внутрішньокласової кореляції (ICC) нижчі за 0,05, [32] що дає підстави вважати вплив на результати цього дослідження обмеженим.

Ще одним обмеженням є те, що всі показники ґрунтувалися на самооцінюванні, що потенційно могло спричинити різні типи інформаційного зміщення. Учасники могли занижувати або завищувати результати через прагнення відповідати соціальним очікуванням чи неправильне розуміння запитань, попри високу внутрішню узгодженість усіх використаних інструментів.

Попри ці обмеження, велика популяційна вибірка та узгодженість результатів за підшкалами HRQoL підтверджують релевантність висновків дослідження.

Практичні наслідки

Якщо припустити причинно-наслідковий зв’язок, підвищення медичної грамотності підлітків може сприяти покращенню HRQoL. Посилення медичної грамотності населення підкреслюється у світових документах із політики охорони здоров’я [42], а також у європейських структурах охорони здоров’я. [43] Ця структура разом із норвезькою стратегією підвищення медичної грамотності громадян [5,44] визначає освітній сектор як важливе середовище, що охоплює більшість дітей і підлітків із різним соціально-економічним походженням. Школи є не лише установами академічного розвитку, а й важливим середовищем для формування емоційної та соціальної компетентності. За даними ВООЗ, фінські діти належать до групи дітей із найвищим рівнем медичної грамотності в Європі; це пов’язують зі стандартизованою структурою навчальних цілей щодо медичної грамотності, інтегрованою в усю шкільну програму, [45] яка має забезпечити набуття кожною дитиною шкільного віку навичок, необхідних для піклування про власне здоров’я та здоров’я людей навколо.

Огляд шкільних програм із медичної грамотності наголошує, що освітній сектор і сектор охорони здоров’я мають співпрацювати задля її покращення. [46] Хоча школи є логічним середовищем для цього, учителі не завжди впевнені у своїх знаннях про здоров’я. [47] Шкільні медичні служби, розташовані в школах, відіграють важливу роль у роботі громадського здоров’я серед підлітків у всіх північних країнах, здійснюючи заходи зі зміцнення здоров’я та профілактики для всіх учнів. [48] У Норвегії їхні повноваження визначені Національними настановами для шкільних медичних служб, [49] які наполегливо рекомендують індивідуальні консультації зі зміцнення здоров’я для всіх 13-річних. Ці консультації мають на меті підвищити медичну грамотність учнів, заохотити позитивну поведінку щодо здоров’я та самоефективність, а також виявити учнів, яким може знадобитися подальший супровід. Крім того, настанови підкреслюють важливість міжпрофесійної співпраці зі школами, зокрема участі в навчанні з питань здоров’я. Попри визначену роль шкіл і шкільної медичної служби, бракує досліджень ефективності, зосереджених на тому, як різні стратегії впливають на підлітків. Регулярне оцінювання медичної грамотності в школах може допомагати визначати необхідні дії та ефективно відстежувати результати заходів із її покращення. Дослідження роботи шкільних медсестер у Німеччині [50], у якому медичну грамотність вимірювали серед учнів початкової та середньої школи до і через 9–14 місяців після того, як шкільна медсестра надавала первинну допомогу й освіту щодо здоров’я відповідно до потреб школи, показало, що шкільні медичні служби та школи спільно можуть підвищувати медичну грамотність учнів.

Висновки

Це дослідження доповнює наукові дані, припускаючи, що гіпотетичне підвищення медичної грамотності може бути пов’язане з покращенням якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, а загальна самоефективність може бути потенційним медіатором цього зв’язку. Щоб дослідити часову послідовність і причинно-наслідковий характер цих зв’язків, потрібні майбутні лонгітюдні дослідження.

Згода на участь

Учасників запрошували до дослідження за допомогою інформації, яку шкільна медсестра надавала в класі, і запитували, чи бажають вони взяти участь. Відповідно до національних норм, учасники віком до 16 років також потребували поінформованої згоди батьків. Усіх учасників поінформували про право відмовитися від участі в дослідженні в будь-який момент. Конфіденційність зберігали протягом усього дослідницького процесу. Для цього у файлах даних використовували знеособлений ідентифікатор, а ключ зв’язку зберігали окремо. Дослідники не мали доступу до ключа зв’язку.