Чи можемо ми винаходами подолати виклики?

Коротко:

• Економічне зростання зазвичай вимірюють ВВП, але цей показник не завжди відображає добробут людей.
• Інновації бувають продуктовими, процесовими та якісними й можуть значно змінювати повсякденне життя.
• Технологічні інновації здатні допомогти подолати такі виклики, як зміна клімату та старіння населення, але також створюють нові ризики.

Я — економічний історик, тобто вивчаю, як у минулому працювали економіки та як вони змінювалися з часом. Багато моїх запитань стосуються економічного зростання: що це таке, завдяки чому воно відбувається і що дає йому змогу тривати довго. Погляд у минуле допомагає помітити економічні системи й можливості, які колись існували, але сьогодні їх може бути важко уявити. У цій статті я поділюся думками про те, що означає економічне зростання, як воно пов’язане з новими технологіями і як нові технології можуть змінювати суспільство — іноді покращуючи життя людей, а іноді створюючи нові виклики, на які ми маємо навчитися реагувати.

Професор Джоел Мокір (Joel Mokyr) отримав Нобелівську премію з економіки 2025 року «за визначення передумов сталого зростання завдяки технологічному прогресу».

Навіщо вивчати минуле?

Коли ви думаєте про історію, то можете запитати себе: навіщо нам знати, як люди жили і як працювали їхні економіки десятки чи навіть сотні років тому? Люди — єдиний вид на Землі, який вивчає власну історію. У мене є дуже розумна собака, яка вміє виконувати всілякі трюки, але вона не має уявлення, що сто років тому існували інші собаки або який вони мали вигляд. Переважно її цікавить наступне частування!

Дехто вважає, що історія може допомогти передбачити майбутнє, але я ставлюся до цього скептично. На мою думку, майже будь-яке речення, що починається словами «історія вчить нас…», імовірно, неправильне. Минуле не повторюється — особливо сьогодні, коли технології змінюються так швидко й кардинально. Я вивчаю минуле, бо вважаю його набагато багатшим і різноманітнішим за сучасність, а також тому, що хочу зрозуміти, як ми опинилися там, де перебуваємо зараз.

Уявіть біолога, який вивчав би лише тварин, що живуть нині, — він пропустив би більшість видів, які коли-небудь існували на Землі. Те саме стосується економік. Економіки набували багатьох різних форм (рисунок 1) і зростали або не зростали з багатьох різних причин [1, 2]. Вивчення економічної історії загострює наше мислення й допомагає побачити можливості, яких ми могли б ніколи не помітити, якби дивилися лише на економіку, у якій живемо сьогодні.

У чому насправді полягає економічне зростання?

Одна з найважливіших ідей в економіці — економічне зростання. Коли економісти говорять про зростання, вони зазвичай мають на увазі, що країна з часом виробляє більше товарів і послуг. Економічне зростання часто вимірюють за допомогою показника, який називають валовим внутрішнім продуктом (ВВП). Щоб справедливо порівнювати ВВП за різні роки, економісти коригують його, вилучаючи вплив зміни цін (інфляції). Тому цифри відображають зміни в обсязі виробництва економіки, а не зміни цін. Якщо ВВП зростає, економісти кажуть, що економіка зросла. Починаючи приблизно з 1800 року, у багатьох країнах розпочалася довготривала тенденція до зростання ВВП на одну людину — у середньому часто приблизно на 1–2% на рік. У міру того як до цієї тенденції долучалося більше країн, загальний ВВП світу з часом збільшувався (рисунок 1А).

Але важливо пам’ятати: ВВП не завжди відображає, наскільки хорошим є життя пересічної людини [3]. Спочатку подумаймо про анестезію — ліки, які присипляють вас під час операції, щоб ви не відчували болю. Анестезію винайшли в середині XIX століття, і вона майже не змінила ВВП, бо була лише одним із багатьох вироблених товарів і послуг. Але уявіть операцію без неї! Винахід анестезії надзвичайно покращив життя, навіть якщо в статистиці ВВП це майже непомітно.

Інший приклад — один із моїх улюблених: музика. Я дуже люблю класичну музику. У 1850 році, якщо ви хотіли послухати класичну музику, то зазвичай мали піти на концерт або самостійно навчитися грати на інструменті. Сьогодні за кілька доларів на місяць я можу скористатися музичною платформою й слухати майже будь-який твір, який коли-небудь записували, у будь-який зручний момент. Це неймовірне покращення повсякденного життя, хоча легкий доступ до музики може не дуже збільшувати ВВП.

З іншого боку, деякі речі можуть підвищувати ВВП, не покращуючи життя. Війни — очевидний приклад. Під час Другої світової війни економіка США швидко зростала, оскільки уряд виробляв величезну кількість танків, літаків і підводних човнів (рисунок 2А). Але звичайні люди не жили краще, ніж раніше. Інший приклад: якщо люди працюють довше й ніколи не мають вихідних, ВВП може зрости — але чи стануть вони від цього щасливішими або здоровішими (рисунок 2Б)?

Розмірковуючи про економічне зростання, я намагаюся дивитися ширше за ВВП і запитую: які саме зміни справді покращують добробут людей — тобто здоров’я, комфорт, безпеку й задоволення від повсякденного життя? ВВП — корисна цифра, але часто неповний спосіб зрозуміти, як економіка впливає на якість життя з часом.

Що забезпечує економічне зростання?

На мою думку, економічне зростання значною мірою забезпечують інновації — пошук кращих способів виробляти товари й послуги або створення цілком нових. Існує три поширені типи інновацій [4]. Процесова інновація означає виготовлення того самого продукту з використанням меншої кількості ресурсів — часу, праці, енергії або матеріалів, — завдяки чому його стає дешевше чи легше виробляти. Продуктова інновація означає створення чогось нового, чого раніше не існувало. Якісна інновація — це вдосконалення вже наявного продукту, щоб він краще працював, довше служив, був безпечнішим і приємнішим у використанні.

Автомобілі — хороший приклад (рисунок 3). До 1800-х років автомобілів не існувало: люди ходили пішки, їздили верхи на тваринах або користувалися екіпажами, запряженими, наприклад, кіньми. У 1885 році німецький інженер Карл Бенц (Karl Benz) створив перший сучасний автомобіль. Це була продуктова інновація — цілком новий вид машини. Перші автомобілі виробляли в невеликій кількості, переважно вручну.

Після винайдення автомобілів люди почали працювати над тим, щоб виготовляти їх дешевше й швидше. На початку 1900-х років компанії стали виробляти автомобілі у значно більших кількостях, використовуючи більш стандартизовані деталі. Відомий приклад — Model T Генрі Форда, представлена 1908 року. Її здебільшого виготовляли машини, а не люди. Нарешті, якщо порівняти автомобіль 1960 року із сучасним, можна побачити якісну інновацію: сучасні автомобілі мають такі функції, як автоматичне гальмування, інші засоби безпеки та кращі аудіосистеми, а ремонтувати їх потрібно не так часто.

Темний бік інновацій

Хоча інновації часто покращують добробут людей, вони також можуть створювати шкідливі побічні наслідки [5]. Наприклад, за останні 10–15 років деякі технологічні зміни зосередили надзвичайні багатства в руках невеликої кількості людей, які очолюють дуже великі компанії. Йдеться про більші суми, ніж багато хто з цих людей або навіть їхні родини могли б розумно витратити. Ці статки можна використовувати для впливу на політику, а це означає, що політична влада може зосередитися в руках надто небагатьох людей. Це серйозний ризик для демократичних суспільств.

По-друге, поширення соціальних мереж посилило політичні розбіжності. Компанії соціальних мереж заробляють більше, що більше отримують кліків. Щоб здобути кліки, компанії часто займають крайні позиції та вигадують неправдиву інформацію. Оскільки дуже багато людей отримують новини із соціальних мереж — наприклад, 70% громадян США, — це призвело до того, що більше людей голосують за представників із крайніми поглядами, які заохочують своїх виборців ненавидіти «іншу сторону». Це явище відбувається всюди й підживлює соціальні конфлікти.

Ще один виклик полягає в тому, що технологічні зміни прискорюються. Це означає, що наші інституції — правила, організації та соціальні системи, які допомагають суспільствам функціонувати, — мають швидко пристосовуватися до нових реалій, створених потужними інструментами, такими як соціальні мережі та штучний інтелект. Але інституції можуть змінюватися десятиліттями, і я не знаю, чи зможуть вони пристосуватися достатньо швидко, щоб встигати за технологіями.

Як за допомогою інновацій подолати виклики

Зміна клімату та дедалі поширеніша тенденція, коли деякі люди мають менше дітей, але живуть довше, означають, що згодом меншій кількості людей працездатного віку може знадобитися утримувати дедалі більшу кількість літніх людей. В обох випадках, на мою думку, рішенням будуть технологічні інновації.

На церемоніях вручення Нобелівських премій 2025 року, у яких я брав участь у Стокгольмі, премію з хімії отримали науковці, чий прорив може допомогти поглинати величезні обсяги парникового газу, що називається вуглекислим газом, з атмосфери та відносно легко й дешево його зберігати. Це може стати великим кроком до подолання глобального потепління.

Щоб розв’язати проблему старіння населення, нам, можливо, доведеться замінити працівників роботами й автоматизацією. Роботи могли б допомагати в будинках для людей похилого віку, доставляти продукти тим, хто не може ходити, і надавати деякі медичні послуги, які нині надають лікарі. У минулому технології розв’язали величезну кількість проблем. Я не настільки сміливий, щоб стверджувати: ми неодмінно розв’яжемо майбутні проблеми лише тому, що розв’язували минулі. Але можу сказати таке: ми можемо розв’язувати їх за допомогою технологічних інновацій.

Я хочу завершити порадою, яка може здатися банальною, але напрочуд дієвою: не робіть дурниць. Якби більше людей — і більше країн — дотримувалися цього правила, ми краще використовували б технологічні інновації для забезпечення економічного зростання, що підвищує добробут людей, і для подолання великих викликів нашого часу.